Формула-1 — Чемпіонат 1974

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
25-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1973    Сезон 1974    1975 ►
Бразилія Емерсон Фіттіпальді
Чемпіон світу
Бразилія Емерсон Фіттіпальді (McLaren-Ford)
Кубок конструкторів
Велика Британія McLaren-Ford

Формула-1 1974 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по жовтень та складався з 15 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 13 січня та закінчився на Гран-прі США 6 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Емерсон Фіттіпальді. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда McLaren-Ford.

Команди та пілоти

[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1974 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини № Пілот Гран-прі
Велика Британія John Player Team Lotus Lotus-Ford 72E
76 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 1 Швеція Ронні Петерсон Всі
2 Бельгія Жакі Ікс Всі
31 Австралія Тім Шенкен 15
Велика Британія Elf Team Tyrrell Tyrrell-Ford 005
006
007 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 3 ПАР Джоді Шектер Всі
4 Франція Патрік Депайє Всі
Велика Британія Marlboro Team Texaco
Велика Британія Yardley Team McLaren 		McLaren-Ford M23 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 5 Бразилія Емерсон Фіттіпальді Всі
6 Нова Зеландія Денні Гальм 1–3, 5–15
33 Велика Британія Майк Гейлвуд 1–11
Велика Британія Девід Гоббс 12–13
ФРН Йохен Масс 14–15
56 Нова Зеландія Денні Гальм 4
Велика Британія Motor Racing Developments Brabham-Ford BT42
BT44 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 7 Аргентина Карлос Ройтеман Всі
8 Велика Британія Річард Робартс 1–3
Ліхтенштейн Ріккі фон Опель 4–9
Бразилія Карлус Пачі 10–15
34 Бельгія Тедді Пілетт 5
Велика Британія March Engineering March-Ford 741 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 9 ФРН Ганс-Йоахім Штук 1–6, 8–15
Швеція Рейне Візель 7
10 Нова Зеландія Говден Генлі 1–2
Італія Вітторіо Брамбілла 3–15
Італія Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 312B3-74 Ferrari 001/11 3.0 F12 G 11 Швейцарія Клей Регаццоні Всі
12 Австрія Нікі Лауда Всі
Велика Британія Team Motul BRM BRM P160E
P201 		BRM P142 3.0 V12
BRM P200 3.0 V12 		F 14 Франція Жан-П'єр Бельтуаз Всі
15 Франція Анрі Пескароло 1–11, 13
Нова Зеландія Кріс Амон 14–15
37 Франція Франсуа Міґо 1–6, 8–11, 13
США UOP Shadow Racing Shadow-Ford DN1
DN3 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 16 США Пітер Ревсон 1–2
Велика Британія Браян Редман 4–6
Швеція Бертіль Рос 7
Велика Британія Том Прайс 8–15
17 Франція Жан-П'єр Жар'є 1–2, 4–15
Велика Британія Team Surtees
Велика Британія Bang & Olufsen Team Surtees
Велика Британія Memphis International Team Surtees 		Surtees-Ford TS16 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 18 Бразилія Карлус Пачі 1–7
Франція Жозе Долем 9, 15
Велика Британія Дерек Белл 10–14
19 ФРН Йохен Масс 1–11
Франція Жан-П'єр Жабуй 12
Франція Жозе Долем 13
Австрія Гельмут Койнігг 14–15
30 Австрія Дітер Квестер 12
Велика Британія Frank Williams Racing Cars Iso-Marlboro-Ford FW Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 20 Італія Артуро Мерцаріо Всі
Велика Британія Річард Робартс 7
21 Данія Том Белсо 3–4, 7, 10
Нідерланди Гейс ван Леннеп 5, 8
Франція Жан-П'єр Жабуй 9
Франція Жак Лаффіт 11–15
Велика Британія Team Ensign Ensign-Ford N174 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 22 Ліхтенштейн Ріккі фон Опель 1
Австралія Верн Шуппан 5–11
Велика Британія Майк Вайлдс 12, 14-15
25 13
ПАР Scribante Lucky Strike Racing McLaren-Ford M23 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 23 ПАР Дейв Чарльтон 3
Велика Британія Trojan-Tauranac Racing Trojan-Ford T103 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 23 Австралія Тім Шенкен 4, 6, 8, 10–12
29 13
41 5
Фінляндія AAW Racing Team Surtees-Ford TS16 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 23 Фінляндія Лео Кіннунен 7, 9, 13
43 10, 12
44 5
Велика Британія Hesketh Racing March-Ford
Hesketh-Ford 		731
308 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F


G

24 Велика Британія Джеймс Гант Всі
31 ПАР Ян Шектер 12
Японія Maki Engineering Maki-Ford F101 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 25 Нова Зеландія Говден Генлі 10–11
Велика Британія Embassy Racing with Graham Hill Lola-Ford T370 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 26 Велика Британія Грем Гілл Всі
27 Велика Британія Ґай Едвардс 1–2, 4–11
Велика Британія Пітер Ґетін 10
ФРН Рольф Штоммелен 12–15
Велика Британія John Goldie Racing with Hexagon Brabham-Ford BT42
BT44 		Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 28 Велика Британія Джон Вотсон Всі
34 Бразилія Карлус Пачі 9
Велика Британія Pinch Plant Ltd Lyncar-Ford 006 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 29 Нова Зеландія Джон Ніколсон 10
ПАР Team Gunston Lotus-Ford 72E Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 29 ПАР Ян Шектер 3
30 ПАР Педді Драйвер 3
Нова Зеландія Dalton-Amon International Amon-Ford AF101 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 30 Нова Зеландія Кріс Амон 4, 6, 11
22 13
30 Австралія Ларрі Перкінс 11
Велика Британія Dempster International Racing Team March-Ford 731 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 35 Велика Британія Майк Вайлдс 10
Італія Scuderia Finotto Brabham-Ford BT42 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 31 Італія Карло Фачетті 13
32 Австрія Гельмут Койнігг 12
43 Франція Жерар Ларрусс 5, 9
ПАР Blignaut Embassy Racing Tyrrell-Ford 004 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 32 ПАР Едді Кейзан 3
Велика Британія Token Racing Token-Ford RJ02 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 32 Велика Британія Ієн Ешлі 11
35 12
42 Велика Британія Том Прайс 5
Велика Британія Девід Перлі 10
Велика Британія The Chequered Flag Brabham-Ford BT42 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 42 Велика Британія Ієн Ешлі 14–15
Канада Team Canada F1 Racing Brabham-Ford BT42 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 50 Канада Еппі Вітцес 14
США Vel's Parnelli Jones Racing Parnelli-Ford VPJ4 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F 55 США Маріо Андретті 14–15
США Penske Cars Penske-Ford PC1 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 66 США Марк Доног'ю 14–15
Велика Британія Allied Polymer Group Brabham-Ford BT42 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G 208 Італія Лелла Ломбарді 10
Джерело:[1]

Календар

[ред. | ред. код]
№ Гран-прі Траса Дата
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес 13 січня
2 Бразилія Гран-прі Бразилії Інтерлагос, Сан-Паулу 27 січня
3 ПАР Гран-прі Південної Африки К'яламі, Мідранд 30 березня
4 Іспанія Гран-прі Іспанії Харама, Мадрид 28 квітня
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Нівель-Болер, Нівель 12 травня
6 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 26 травня
7 Швеція Гран-прі Швеції Скандинавська траса, Андерсторп 9 червня
8 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 23 червня
9 Франція Гран-прі Франції Діжон-Пренуа, Пренуа 7 липня
10 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Брендс-Гетч, Кент 20 липня
11 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 4 серпня
12 Австрія Гран-прі Австрії Остеррайхринг, Шпільберг 18 серпня
13 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 8 вересня
14 Канада Гран-прі Канади Моспорт Парк, Боуменвіль 22 вересня
15 США Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 6 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

[ред. | ред. код]

Гран-прі

[ред. | ред. код]
№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Швеція Ронні Петерсон Швейцарія Клей Регаццоні Нова Зеландія Денні Гальм Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
2 Бразилія Гран-прі Бразилії Бразилія Емерсон Фіттіпальді Швейцарія Клей Регаццоні Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
3 ПАР Гран-прі Південної Африки Австрія Нікі Лауда Аргентина Карлос Ройтеман Аргентина Карлос Ройтеман Велика Британія Brabham-Ford G Звіт
4 Іспанія Гран-прі Іспанії Австрія Нікі Лауда Австрія Нікі Лауда Австрія Нікі Лауда Італія Ferrari G Звіт
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Швейцарія Клей Регаццоні Нова Зеландія Денні Гальм Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
6 Монако Гран-прі Монако Австрія Нікі Лауда Швеція Ронні Петерсон Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
7 Швеція Гран-прі Швеції Франція Патрік Депайє Франція Патрік Депайє ПАР Джоді Шектер Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
8 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Австрія Нікі Лауда Швеція Ронні Петерсон Австрія Нікі Лауда Італія Ferrari G Звіт
9 Франція Гран-прі Франції Австрія Нікі Лауда ПАР Джоді Шектер Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
10 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Австрія Нікі Лауда Австрія Нікі Лауда ПАР Джоді Шектер Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
11 ФРН Гран-прі Німеччини Австрія Нікі Лауда ПАР Джоді Шектер Швейцарія Клей Регаццоні Італія Ferrari G Звіт
12 Австрія Гран-прі Австрії Австрія Нікі Лауда Швейцарія Клей Регаццоні Аргентина Карлос Ройтеман Велика Британія Brabham-Ford G Звіт
13 Італія Гран-прі Італії Австрія Нікі Лауда Бразилія Карлус Пачі Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
14 Канада Гран-прі Канади Бразилія Емерсон Фіттіпальді Австрія Нікі Лауда Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
15 США Гран-прі США Аргентина Карлос Ройтеман Бразилія Карлус Пачі Аргентина Карлос Ройтеман Велика Британія Brabham-Ford G Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише сім найкращих результатів з перших восьми гонок і шість найкращих результатів з останніх семи гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот АРГ
Аргентина 		БРА
Бразилія 		ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ШВЦ
Швеція 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		Очки
1 Бразилія Емерсон Фіттіпальді 10 1 7 3 1 5 4 3 Схід 2 Схід Схід 2 1 4 55
2 Швейцарія Клей Регаццоні 3 2 Схід 2 4 4 Схід 2 3 4 1 5 Схід 2 11 52
3 ПАР Джоді Шектер Схід 13 8 5 3 2 1 5 4 1 2 Схід 3 Схід Схід 45
4 Австрія Нікі Лауда 2 Схід 16 1 2 Схід Схід 1 2 5 Схід Схід Схід Схід Схід 38
5 Швеція Ронні Петерсон 13 6 Схід Схід Схід 1 Схід 8 1 10 4 Схід 1 3 Схід 35
6 Аргентина Карлос Ройтеман 7 7 1 Схід Схід Схід Схід 12 Схід 6 3 1 Схід 9 1 32
7 Нова Зеландія Денні Гальм 1 12 9 6 6 Схід Схід Схід 6 7 ДСК 2 6 6 Схід 20
8 Велика Британія Джеймс Гант Схід 9 Схід 10 Схід Схід 3 Схід Схід Схід Схід 3 Схід 4 3 15
9 Франція Патрік Депайє 6 8 4 8 Схід 9 2 6 8 Схід Схід Схід 11 5 6 14
10 Велика Британія Майк Гейлвуд 4 5 3 9 7 Схід Схід 4 7 Схід 15 12
= Бельгія Жакі Ікс Схід 3 Схід Схід Схід Схід Схід 11 5 3 5 Схід Схід 13 Схід 12
12 Бразилія Карлус Пачі Схід 4 11 13 Схід Схід Схід НКВ 9 12 Схід 5 8 2 11
13 Франція Жан-П'єр Бельтуаз 5 10 2 Схід 5 Схід Схід Схід 10 12 Схід Схід Схід НКЛ НКВ 10
14 Франція Жан-П'єр Жар'є Схід Схід Схід 13 3 5 Схід 12 Схід 8 8 Схід Схід 10 6
= Велика Британія Джон Вотсон 12 Схід Схід 11 11 6 11 7 16 11 Схід 4 7 Схід 5 6
16 ФРН Ганс-Йоахім Штук Схід Схід 5 4 Схід Схід Схід НКВ Схід 7 11 Схід Схід НКВ 5
17 Італія Артуро Мерцаріо Схід Схід 6 Схід Схід Схід НС Схід 9 Схід Схід Схід 4 Схід Схід 4
18 Італія Вітторіо Брамбілла 10 НС 9 Схід 10 10 11 Схід 13 6 Схід НКВ Схід 1
= Велика Британія Грем Гілл Схід 11 12 Схід 8 7 6 Схід 13 13 9 12 8 14 8 1
= Велика Британія Том Прайс Схід Схід Схід 8 6 Схід 10 Схід НКЛ 1
— Велика Британія Ґай Едвардс 11 Схід НКВ 12 8 7 Схід 15 НКВ НКВ 0
— Велика Британія Девід Гоббс 7 9 0
— ФРН Йохен Масс Схід 17 Схід Схід Схід Схід Схід Схід 14 Схід 16 7 0
— Велика Британія Браян Редман 7 18 Схід 0
— США Маріо Андретті 7 ДСК 0
— Нова Зеландія Говден Генлі 8 Схід НКВ НКВ 0
— Данія Том Белсо Схід НКВ 8 НКВ 0
— Ліхтенштейн Ріккі фон Опель НС Схід Схід НКВ 9 9 НКВ 0
— Франція Анрі Пескароло 9 14 18 12 Схід Схід Схід Схід Схід Схід 10 Схід 0
— Нова Зеландія Кріс Амон Схід НС НКВ НКВ НКЛ 9 0
— Австрія Дітер Квестер 9 0
— Австралія Тім Шенкен 14 10 Схід НКВ Схід НКВ 10 Схід ДСК 0
— Австрія Гельмут Койнігг НКВ 10 Схід 0
— ФРН Рольф Штоммелен Схід Схід 11 12 0
— Велика Британія Дерек Белл НКВ 11 НКВ НКВ НКВ 0
— США Марк Доног'ю 12 Схід 0
— ПАР Ян Шектер 13 НКВ 0
— Франція Франсуа Міґо Схід 16 15 Схід 16 Схід Схід 14 НКЛ НКВ Схід 0
— Велика Британія Ієн Ешлі 14 НКЛ НКВ НКВ 0
— Нідерланди Гейс ван Леннеп 14 НКВ 0
— ПАР Едді Кейзан 14 0
— Велика Британія Річард Робартс Схід 15 17 НС 0
— Австралія Верн Шуппан 15 Схід ДСК ДСК НКВ НКВ Схід 0
— Франція Жак Лаффіт Схід НКЛ Схід 15 Схід 0
— Бельгія Тедді Пілетт 17 0
— ПАР Дейв Чарльтон 19 0
— США Пітер Ревсон Схід Схід 0
— Фінляндія Лео Кіннунен НКВ Схід НКВ НКВ НКВ НКВ 0
— Велика Британія Майк Вайлдс НКВ НКВ НКВ НКВ НКЛ 0
— Франція Жерар Ларрусс Схід НКВ 0
— ПАР Педді Драйвер Схід 0
— Швеція Рейне Візель Схід 0
— Швеція Бертіль Рос Схід 0
— Велика Британія Пітер Ґетін Схід 0
— Канада Еппі Вітцес Схід 0
— Франція Жозе Долем НКВ НКВ Схід 0
— Франція Жан-П'єр Жабуй НКВ НКВ 0
— Велика Британія Девід Перлі НКВ 0
— Італія Лелла Ломбарді НКВ 0
— Нова Зеландія Джон Ніколсон НКВ 0
— Австралія Ларрі Перкінс НКВ 0
— Італія Карло Фачетті НКВ 0
Поз. Пілот АРГ
Аргентина 		БРА
Бразилія 		ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ШВЦ
Швеція 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори

[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише сім найкращих результатів з перших восьми гонок і шість найкращих результатів з останніх семи гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор АРГ
Аргентина 		БРА
Бразилія 		ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ШВЦ
Швеція 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		Очки[a]
1 Велика Британія McLaren-Ford 1 1 3 3 1 (5) 4 3 6 2 15 2 2 1 4 73 (75)
2 Італія Ferrari 2 2 16 1 2 4 Схід 1 2 4 1 5 Схід 2 11 65
3 Велика Британія Tyrrell-Ford 6 8 4 5 3 2 1 5 4 1 2 Схід 3 5 6 52
4 Велика Британія Lotus-Ford 13 3 13 Схід Схід 1 Схід 8 1 3 4 Схід 1 3 Схід 42
5 Велика Британія Brabham-Ford 7 7 1 11 11 6 9 7 16 6 3 1 5 8 1 35
6 Велика Британія Hesketh-Ford Схід 10 Схід Схід 3 Схід Схід Схід Схід 3 Схід 4 3 15
7 Велика Британія BRM 5 10 2 12 5 Схід Схід Схід 10 12 10 Схід Схід НКЛ 9 10
8 США Shadow-Ford Схід Схід Від 7 13 3 5 Схід 12 8 6 8 10 Схід 10 7
9 Велика Британія March-Ford 8 9 5 4 9 Схід 10 10 11 Схід 7 6 Схід Схід Схід 6
10 Велика Британія Iso-Marlboro-Ford Схід Схід 6 Схід 14 Схід 8 Схід 9 Схід Схід НКЛ 4 15 Схід 4
11 Велика Британія Surtees-Ford Схід 4 11 13 Схід Схід Схід Схід Схід 14 11 9 НКВ 10 Схід 3
12 Велика Британія Lola-Ford 11 11 12 Схід 8 7 6 Схід 13 13 9 12 8 11 8 1
— США Parnelli-Ford 7 ДСК 0
— Велика Британія Trojan-Ford 14 10 Схід НКВ Схід НКВ 10 Схід 0
— США Penske-Ford 12 Схід 0
— Велика Британія Token-Ford Схід Від НКВ 14 НКЛ 0
— Велика Британія Ensign-Ford НС Від Від 15 Схід ДСК ДСК НКВ НКВ Схід НКВ НКВ НКВ НКЛ 0
— Нова Зеландія Amon-Ford Схід Від НС Від НКВ НКВ 0
— Японія Maki-Ford Від НКВ НКВ 0
— Велика Британія Lyncar-Ford Від НКВ 0
Поз. Конструктор АРГ
Аргентина 		БРА
Бразилія 		ПАР
ПАР 		ІСП
Іспанія 		БЕЛ
Бельгія 		МОН
Монако 		ШВЦ
Швеція 		НІД
Нідерланди 		ФРА
Франція 		ВЕЛ
Велика Британія 		НІМ
ФРН 		АВТ
Австрія 		ІТА
Італія 		КАН
Канада 		США
США 		Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Лише 7 найкращих результатів з перших 8 гонок і 6 найкращих результатів з останніх 7 гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ All the drivers 1974 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  2. ↑ а б в 1974 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  3. ↑ а б в Report 1974 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  4. ↑ а б Argentina 1974 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  5. ↑ 1974 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
  6. ↑ 1974 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1974&oldid=39865515